|
|
|
—. амишан
Ћистки з
—иб≥рського календар¤
†††” цю доб≥рку вв≥йшли матер≥али,
опубл≥кован≥, головним чином, у газет≥
ЂЌаука в —иб≥руї
прот¤гом 1996 ≥ 1997 рок≥в. ≤стор≥¤ цих публ≥кац≥й починаЇтьс¤ з тих
час≥в, коли ¤ п≥сл¤ одинадц¤ти м≥с¤ц≥в безроб≥тт¤ почав працювати в
науково-видавничому центр≥ Ђ—иб≥рський хронографї. ѕроф≥ль
видавництва Ч наукова л≥тература, переважно гуман≥тарна, особливо Ч
≥сторична, особливо Ч присв¤чена ≥стор≥њ —иб≥ру Ч спонукав мене
запропонувати кер≥вництву п≥дготувати попул¤рне виданн¤, що в≥дпов≥дало
б напр¤мку нашоњ д≥¤льност≥, але за р≥внем було б доступним будь-¤к≥й
Ђлюдин≥ з вулиц≥ї. Ќа м≥й погл¤д, найкраще так≥й ≥дењ ненавТ¤зливоњ й
ц≥кавоњ пропаганди ≥стор≥њ —иб≥ру в≥дпов≥дала б не книга, а, скаж≥мо,
наст≥льний календар: купують його не так дл¤ читанн¤ (на в≥дм≥ну,
скаж≥мо, в≥д в≥дривного), ¤к дл¤ д≥лових запис≥в, але все надруковане
в ньому так чи ≥накше читаЇтьс¤, не проходить повз увагу
користувач≥в. †††якийсь час п≥шов на те, щоб
переконати начальство в ≥нформац≥йних ≥ комерц≥йних достоњнствах такого
календарю, а пот≥м, оск≥льки ≥н≥ц≥атива, ¤к в≥домо, маЇ бути покарана,
мен≥ ж ≥ доручили цей календар готувати. “реба сказати, що тод≥ ¤ про
≥стор≥ю —иб≥ру т≥льки й знав, що був ¤кийсь ™рмак та був ¤кийсь ѕотан≥н
( олчак не рахуЇтьс¤ ¤к ф≥гура скор≥ше загальнорос≥йська). ƒва м≥с¤ц≥
сид≥нн¤ над —иб≥рською рад¤нською енциклопед≥Їю (двадц¤т≥ Ч тридц¤т≥
роки), пТ¤титомною Ђ≤стор≥Їю —иб≥руї (ш≥стдес¤т≥), книгами ядринцева,
—ловцова, ўеглова, ћаксимова, журнальними ≥ газетними публ≥кац≥¤ми
дали мен≥ можлив≥сть з≥брати пор¤дну к≥льк≥сть матер≥алу. ѕот≥м
почалас¤ обробка й верстка, ≥ в жовтн≥ 1992 календар був готовий до
друку. †††ѕерший випуск (на 1993 р≥к) одержав непогану пресу ≥ пом≥тне число шанувальник≥в. ¬≥дом≥ випадки, коли одна людина здобувала два прим≥рники: один клала на ст≥л, другий в≥ддавала переплести й ставила в пал≥турц≥ на книжкову полицю. ƒругий випуск (на 1994 р≥к) вийшов тиражем трохи б≥льше, але пот≥м у видавництв≥ забракло грошей, ≥ ¤, безусп≥шно спробувавши знайти видавц¤ де≥нде, наприк≥нц≥ 1994 року запропонував де¤ким газетам друкувати матер≥али календар¤ з номера в номер: шкода було, що все з≥бране мною (а фонд даних пост≥йно поповнювавс¤, та й зараз поповнюЇтьс¤) ¤кщо й не пропаде зовс≥м, то буде лежати в шухл¤д≥ нев≥домо ск≥льки. †††Ќа мою пропозиц≥ю в≥дгукнулис¤ газета ѕрезид≥њ —иб≥рського в≥дд≥ленн¤ –јЌ ЂЌаука в —иб≥руї, газета —иб¬ќ Ђ¬оњн –ос≥њї та кемеровський Ђ узбасї. „астково матер≥али друкувалис¤ також у Ђѕравд≥ јлтаюї, ЂЅур¤т≥њї ≥ Ђ’акас≥њї (з ними не вдалос¤ встановити регул¤рного звТ¤зку, ¤ раз у раз сп≥знювавс¤ з передачею матер≥алу ≥ зрештою припинив сп≥вроб≥тництво). †††ѕ≥д≥йшов до к≥нц¤ й 1995 р≥к. Ђ узбасї продовжив сп≥вроб≥тництво з≥ мною й на 1996, а дв≥ ≥нш≥ газети, хоча й використали ледь дес¤ть-пТ¤тнадц¤ть в≥дсотк≥в матер≥алу, в≥дмовилис¤ публ≥кувати щось дал≥. “им часом ненадрукованим залишалос¤ багато ц≥кавого, а що ще важлив≥ше Ч де¤к≥ под≥њ, коротко описан≥ в календар≥, вимагали не куцого, за умовами жанру лакон≥чного, запису, а хоч трохи б≥льш розгорнутого тексту. “од≥ ¤ запропонував редакторов≥ ЂЌауки в —иб≥руї: Ђƒавайте, ¤ вам описуватиму не три-пТ¤ть под≥й на день, а одну-дв≥ на тиждень, але зате не по пТ¤ть р¤дк≥в, а по сто-дв≥ст≥ї. “ой погодивс¤. “ак ≥ зТ¤вилас¤ на стор≥нках газети рубрика ЂЋистки з —иб≥рського календарюї. “ехнолог≥¤ заповненн¤ њњ досить повно викладена в наступних зам≥тках ЂЅожество революц≥њ, що вмираЇ та воскресаЇї та Ђўодо певного призв≥щаї: накопиченн¤ вс≥л¤коњ ≥нформац≥њ, ¤кщо змога Ч ц≥кавоњ, часто екзотичноњ (найчаст≥ше спонукальним мотивом до написанн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ зам≥тки було те, що мен≥ корт≥ло под≥литис¤ з читачами тим, що ¤ вичитав,Ч часом вичитав щойно), ≥нод≥ просто не дуже в≥дпов≥дальна балаканина, але не без задньоњ думки. «розум≥ло, ц≥ тексти Ч не самост≥йн≥ розв≥дки, а переказ чужого, так що жанр можна визначити ¤к шк≥льний виклад (нав≥ть не тв≥р). ѕравда, мушу зауважити у своЇ виправданн¤, що майже в кожн≥м випадку ¤ користавс¤ не одним, а щонайменше двома джерелами; таким чином, це вже не плаі≥ат, а комп≥л¤ц≥¤ Ч зг≥дно з≥ старим академ≥чним жартом. †††Ќа жаль, мо¤ необовТ¤зков≥сть не
дозволила зробити цю рубрику досить регул¤рною: перерви в по¤в≥ моњх
зам≥ток дос¤гали к≥лькох м≥с¤ц≥в. †††ѕроте рубрика ≥снувала й нав≥ть користувалас¤ де¤кою попул¤рн≥стю. ќкрем≥ матер≥али зац≥кавили й ≥нш≥ виданн¤ Ч звичайно, ¤ передавав њх туди, трохи зм≥нивши (част≥ше Ч у б≥к розширенн¤). як результат нагромадилас¤ така соб≥ купа дуже р≥знор≥дних текст≥в, купа пухка й сумбурна, але не зовс≥м позбавлена ¤когось не завжди в≥дчуваного ¤вно, але пост≥йно присутнього стрижн¤ (про це, вт≥м, краще судитиме читач). “ак ц¤ купа й лежала (т≥льки зр≥дка ¤ давав читати доб≥рку знайомим), поки ќлександр ‘адЇЇв, що познайомивс¤ з≥ мною на ірунт≥ зовс≥м ≥нших краЇзнавчих ≥нтерес≥в, не запропонував представити де¤к≥ нариси в ≤нтернет≥, за що ¤ йому глибоко вд¤чний. †††“реба вз¤ти до уваги, що ц≥ матер≥али були привТ¤зан≥ до певних дат, а багато ¤к≥ з них так чи ≥накше стосувалис¤ й злободенних под≥й, навр¤д чи ц≥кавих тепер, коли минув час. ¬≥дпов≥дно до принципу найменшоњ д≥њ ¤ вир≥шив залишити все ¤к воно Ї, виправивши лише помилки, та додавши подекуди прим≥тки, ¤кщо п≥сл¤ публ≥кац≥њ тексту вдавалос¤ знайти додатково ц≥кав≥ подробиц≥. “ак що при читанн≥ звертайте, будь ласка, увагу на час надрукуванн¤ нарису. †††ќстанн≥й ≥з представлених
матер≥ал≥в не друкувавс¤ в газетах, а був включений у —иб≥рський
календар на 2000 р≥к (в≥н виходив у трохи ≥нш≥й форм≥: кр≥м коротких
запис≥в про под≥њ, туди вв≥йшли також невеличк≥ зам≥тки, що теж
примикають до даного циклу). †††Ќа сайт≥ представлена лише мала частина
нарис≥в. якщо хтось зац≥кавитьс¤ ≥ншими Ц пиш≥ть
camyshan@narod.ru |
